Open earphones. Мої вуха сказали "Дякую!"

Привіт усім! Сьогодні я хочу поділитися історією, яка, можливо, відгукнеться багатьом із вас. Історія про біль, страждання і, нарешті, знайдене аудіощастя. Історія про мої вуха та навушники.

Вушна драма: коли музика (і аудіокниги) не в радість

Музика (як робочий фон), подкасти, аудіокниги (як фон для прогулянок) – навушники давно стали необхідним девайсом. При цьому я ніколи не гнався за супер-якістю звуку - усі оці розмови про “класні баси“ мене втомлюють. Мені з навушниками не дітей хрестить, дайте мені просто нормальні навушники. Затички так затички. Мова про вакуумні навушники, що вставляються прямо у вушний канал. Прожив кілька років з різними моделями AirPods. Але останнім часом це стало джерелом болю - буквально! Я відчував цілком реальний фізичний дискомфорт.

Спочатку все було добре, але з часом я почав помічати, що мої вуха протестують. Після години-другої прослуховування з'являлося подразнення, свербіж, а інколи й легкий біль. Вушна раковина ставала чутливою, а проблема вушної сірки (вибачте за такі подробиці, але ж не тільки в мене таке?), яку ці навушники, здавалося, трамбували всередину, ставала все більш нагальною. Це було схоже на те, як носити взуття на два розміри менше – начебто й можна, але навіщо себе так мучити?

Я сказав затичкам рішуче “ніт”. Намагався знайти порятунок у великих накладних навушниках. Знаєте, ті самі, що роблять вас схожим на діджея або кіберспортсмена, або просто на чувака у великих навушниках, що хочете показати за який саме бренд він переплачує. Звук у них, звісно, буває шикарний, але є два "але". По-перше, вони громіздкі. Носити їх із собою – це як носити додаткову шапку. А я і першу шапку ще зі школи не любив, бо вона була з нутрії (це окрема історія). По-друге, вони стискають голову, немов лещата. Через годину-півтори такого "масажу" починає боліти голова. А якщо там ще активні “шумодави“ - ховайся в жито. Не моє.

Я навіть розглядав екзотичні варіанти на кшталт аудіоокулярів - спробував модель від BOSE. Ідея, звісно, футуристична, але, погодьтеся, не будеш же ти ходити в окулярах 24/7, особливо в приміщенні чи ввечері. Виглядало б це, щонайменше, дивно. Та і формат “звук через череп“ - так собі вибір.

Відкриття №1: Формат Open-Ear

І ось, у момент трохи розпачу, коли я вже був готовий повернутися до прослуховування зі старих ейпродсів, я натрапив на термін "Open-Ear headphones".

Що це за звір такий? Це навушники, які не вставляються у вушний канал і не закривають вухо повністю. Вони кріпляться на вушній раковині або поруч із нею, передаючи звук за допомогою спрямованих динаміків або, у більш просунутих моделях, через кісткову провідність (вище писав - не може). Головна фішка – ваші вуха залишаються відкритими для навколишнього світу. Спрямовані динаміки - спробуймо.

Ця технологія не така вже й нова. Перші комерційно успішні моделі з кістковою провідністю з'явилися ще у 2010-х, і піонером тут вважається бренд Shokz (раніше відомий як AfterShokz). Вони зробили собі ім'я на навушниках для спортсменів, яким важливо чути, що відбувається навколо під час пробіжки чи велопрогулянки.

Муки вибору: Shokz, Nothing і бюджетний експеримент

Озброївшись новими знаннями, я поринув у вивчення ринку.

• Shokz: Це як "Mercedes" у світі Open-Ear навушників. Якість, технології, спеціалізація. Моделі типу Shokz OpenRun виглядають круто, вони легкі, надійні та ідеальні для спорту. Але ціна... Вона теж "мерседесівська". Платити понад 100-150 євро за навушники, формат яких я ще не пробував, було ризиковано.

• Nothing: О, це модний, хайповий бренд. Мені подобається їхній дизайн, ця прозорість, цей мінімалізм. Я майже купив - деталі нижче.

• Бюджетний експеримент: Я поставив собі психологічну планку. Оскільки я не був упевнений, що формат "відкритих вух" мені взагалі підійде, я вирішив ризикнути сумою, яку не шкода було б втратити. Таким собі "квитком на негативний досвід". Ця сума склала 30 євро.

Це, до речі, доволі часто вживаний мною фреймворк. Коли я пробую щось нове, зокрема в гаджетах та девайсах, я для себе встановлюю так звану ціну за досвід. Тобто, коли я не впевнений у самому форматі, я обираю якісь обмеження по вартості і кажу сам собі: «Окей, якщо мені не сподобається, то я не буду горювати за витраченими коштами. Це ціна, яку я заплатив за досвід». Так було з проектором (там ціна вища), так було з 3d-принтером.

Отже я почав шукати в ціновому діапазоні до 30 євро. Зразу відмовився від noname брендів з аліка. Ми ж не так ібагаті, щоб купувати дешеві речі. Я знайшов кілька цікавих варіантів від тих вирробників, про яких я чув або краще - мав досвід успішної взаємодії. Серед них вибрав врешті-решт модель Soundcore Anker V20i Open-Ear Headphones.

Так, це ті самі анкери. Soundcore – це аудіобренд, який належить компанії Anker.

Anker, відома своїми зарядними пристроями, павербанками та кабелями, вирішила розширити свою діяльність і вийшла на ринок аудіо. Для цього вони створили окремий суббренд Soundcore, який спеціалізується саме на виробництві:

• Бездротових навушників (TWS, накладних, спортивних)

• Портативних колонок

• Саундбарів

Чому я обрав Soundcore Anker V20i і не шкодую?

Зізнаюся чесно, мої вимоги були водночас і досить специфічними і досить простими:

1. Комфорт понад усе: Мені не потрібен був ідеальний звук для аудіофіла. Я в основному слухаю аудіокниги (через ElevenReader), де головне – розбірливість мови, а не глибина басів. Натомість мені потрібні були навушники, які можна носити годинами, не помічаючи їх.

2. Ніякого екстремального спорту: Я не планую бігти в них марафон. Максимум – спокійна прогулянка містом. Тож супернадійна фіксація під час тряски не була в пріоритеті.

3. Ціна: Ті самі 30 євро.

   Не буду брехати, що це був довгий пошук. Два фільтри на Амазоні: ціна + 4+ зірки за відгуками. І далі до першого бренду, що я знаю. А потім запит до ШІ про модель.

Soundcore V20i вписалися в вимоги ідеально. Ось мої аргументи "за":

• Вони невагомі! Серйозно, я надягаю їх і забуваю про них. Ніякого тиску, ніякого дискомфорту. Мої вуха нарешті зітхнули з полегшенням. Так, я кілька разів “шукав навушники“, коли вони були на мені.

• Зручна посадка і надійне кріплення: Вони кріпляться за вухо за допомогою гнучкої дужки, а сам динамік розташовується над вушним каналом. Вони не злітають під час ходьби чи поворотів голови. Там доволі простий механічний фіксатор. Я не використовую їх під час активних занять спортом (інакше як я почую від напарника, що “граєш як шматок лайна!“)

• Ціна. За ці гроші я отримав можливість спробувати новий для себе формат, і цей досвід виявився на 100% позитивним.

• Якість звуку: Для моїх завдань – аудіокниги та фонова музика – звук просто чудовий. Все чітко і розбірливо. Музику вони теж відіграють цілком пристойно, хоча, звісно, басів тут менше, ніж у вакуумних моделях. Але це плата за комфорт і відкриті вуха.

• Зарядка: Чесно, я не памʼятаю коли їх заряджав востаннє. От зараз поставив на зарядку. Від ейрподсів я постійно чув нудіння: “мені потрібен твій одяг та мотоцикл заряд“.

А мінуси? Мабуть є.

• Той таки звук. Він нормальний. Не більше.

• Ізоляція. Я не про то, що врятувала Марсінанина Мета Деймона. Я про шумоізоляцію. Проіжджаючий поряд мотоцикл перемагає. Але це очевидний мінус не тільки цієї моделі - всього форм-фактору. він не закриває вухо від сторонніх звуків. Просто факт. Але коли в коморкінгу нарід раптом забуває правила поведінки і починає робити дзвінки прямо з робочого місця - фонвоа музика цілком захищає.

• Дзвінки(?). Я їх пробував на дзвінках. Там по 4 мікрофони на кожен навушник. Але я кілька разів чув від співрозмовників, що мене погано чутно. Кілька разів - не так часто. Просто вказую, що не перевіряв їх ретельно саме під дзвінки, тільки під споживання аудіо.

Вердикт. Спребуйте!

Мій шлях до ідеальних навушників був довгим, але воно того вартувало. Я не закликаю всіх викидати свої "затички". Але якщо ви, як і я, відчуваєте дискомфорт, якщо вам набрид тиск на голову від великих "лопухів", якщо ви хочете чути навколишній світ (тут не треба як в еплі вмикати “прозорість“, “прозорість у нас є вдома“), то я щиро раджу придивитися до формату Open-Ear.

А якщо ви ще й не готові платити всі гроші світу за експеримент, то Soundcore Anker V20i – це просто знахідка. Це мій особистий вибір, про який я не пошкодував ані на секунду. Лінків не даю, бо подумаєте ще, що реклама :)

Чи буду брати щось дорожче? Поки ні. Мо як загублю ці :)

А який у вас досвід із навушниками? Діліться своїми історіями в коментарях!